Автор Сергій Воронець із Кам’янки чверть століття працює з деревом, проте останні сім років його майстерня спеціалізується на створенні церковної оздоби. Разом із невеликою командою він виготовляє іконостаси, престоли та кіоти, що прикрашають храми по всій Україні та за кордоном.
Шлях до виготовлення сакральних речей розпочався з виклику від місцевого священника. Щоб реалізувати перше замовлення, Сергію довелося вивчати технології з нуля, освоюючи верстати з числовим програмним управлінням за відеоуроками в інтернеті. Сьогодні в активі майстра вже 17 унікальних іконостасів у Києві, Вінниці, Дніпрі та інших містах.
Однією з найяскравіших робіт став встановлений у жовтні 2025 року іконостас у храмі святої мучениці Євгенії, що у Смілі. Виконаний у білому кольорі, він став справжньою «родзинкою» інтер’єру. Парафіяни часто дивуються витонченості роботи, порівнюючи храм із нареченою, а дехто навіть намагається помацати оздобу, не вірячи, що вона зроблена з дерева, а не з каменю чи гіпсу.
Процес народження іконостаса – це тривала та кропітка праця, яка зазвичай займає три – чотири місяці. Робота складається з багатьох етапів:
- розпилювання сировини та ретельне шліфування деревини;
- склеювання елементів у деталі потрібного розміру;
- нанесення складних візерунків за допомогою програмного забезпечення;
- ручне затирання «зубчиків» та фінішне лакування чи фарбування.
Кількість окремих деталей в одному виробі може сягати ста одиниць. Майстер зазначає, що справжній масштаб роботи стає зрозумілим лише тоді, коли всі елементи складаються в єдину конструкцію вже безпосередньо у храмі.
Сьогодні команда Сергія працює над іконостасом для одного з храмів Луцька. Робочий процес суттєво ускладнюють регулярні відключення світла. Оскільки верстати електричні, а вирізання одного елемента може тривати до десяти годин, майстру доводиться постійно зупиняти та заново запускати обладнання, аби дорізати кожну деталь.
Колектив майстерні – це згуртована група однодумців, серед яких чимало людей поважного віку. Шліфувальниці Оксана Серга та Лідія Приходько, які прийшли сюди працювати вже на пенсії, цінують дружню атмосферу та відсутність необхідності носити важкі предмети.
«Якби не любив – щось би інше робили, робили б двері», – зізнається Сергій Воронець.
Для нього кожен новий проект – це не просто замовлення, а можливість зробити щось складніше та цікавіше. Майстер переконаний, що саме любов до своєї справи дозволяє перетворювати звичайну деревину на витвори мистецтва, які допомагають людям відчути духовність.
Коментарі