Автор Тетяна Замідра, гончарка з Черкас, створює справжні майстерні для розвитку гончарства по всій Україні. Її мета — подарувати людям доступ до цього древнього ремесла в кожному куточку країни. Поки що один такий простір вже функціонує в Солотвино на Закарпатті, а на Черкащині відкриття майстерні — це лише питання часу.
Тетяна почала свій шлях у гончарстві більше 20 років тому. Як зізнається сама майстриня, вона завжди відчувала потребу в тому, щоб передавати свої знання та вміння. «Гончарство — це частина мене. І я не можу не ділитися цим», — говорить вона, проводячи майстер-класи в різних селах Черкащини.
Одним із таких майстер-класів була зустріч із жителями села Гельмязів. Тут вона навчала місцевих робити перші кроки в гончарстві. Кожен учасник мав можливість працювати з глиною, створюючи свої перші витвори. «Оптимальний розмір роботи з глиною — ваш кулак», — пояснює Тетяна, розкриваючи секрети роботи на гончарному колі.
Свій професійний шлях гончарка розпочала в селі Каленики Черкаської області, де й досі зберігає глибокі зв’язки. «В 2009 році я приїхала сюди з метою займатися гончарством. Тут, на землі з багатими глиняними покладами, я спробувала свої сили», — згадує Тетяна. Перші спроби були нелегкими, однак з часом, завдяки наполегливості та підтримці однодумців, вона змогла не лише освоїти ремесло, а й передавати свої знання іншим.
Нині Тетяна створила одну з перших доступних майстерень гончарства у Солотвино, де тепер мешкає з родиною. За її словами, цей проєкт має особливу важливість. «Майстерня в Солотвино працює на державній основі, і місце настільки добре підібрано, що майстерня має можливість бути відкритою цілодобово», — розповідає Тетяна. Вона впевнена, що такі простори мають бути відкритими для всіх, хто хоче навчитися гончарству і зануритися в цей цікавий процес.
Однак на цьому її плани не закінчуються. Тетяна мріє про подальший розвиток гончарських майстерень в Україні, зокрема, вона планує створити новий простір на Черкащині, де народилася та виросла. За її словами, таке місце має стати доступним для усіх охочих, адже гончарство — це не лише ремесло, а й важливий елемент культурної спадщини.
Тетяна вірить, що кожна людина повинна мати можливість розвивати свої творчі здібності. І хоча її проєкти ще тільки набирають обертів, гончарка вже змогла створити цілу низку ініціатив, що сприяють розвитку сільських громад. «Я не можу не гончарити, не ділитися своїми знаннями, адже це важливо. Якщо маєш можливість, ти повинен поділитися тим, що маєш», — підкреслює майстриня.
Її мрія — відкрити ще більше таких просторових проєктів по всій Україні, де люди могли б безперешкодно освоювати гончарне ремесло та долучатися до культури, яка споконвіку була частиною української ідентичності.
Коментарі