Автор У Лукашівській бібліотеці цьогоріч з’явилися 80 нових книг українською. Кошти на поповнення надала Чорнобаївська громада. Це — частина системної роботи з підтримки читання у сільських громадах Черкащини.
Відвідувачі помітили зміни. Бібліотекарка Оксана Красюк розповіла, що довелося прибрати два стелажі російської літератури — вони займали близько 30% фонду. “Запити від читачів змінилися — приходять шукати сучасні українські книги”, — каже вона.
Марія Афанасьєва, постійна відвідувачка, розповідає про свій читацький ритм:
“Остапа Вишню я завжди люблю почитати. Можуть для душі якусь розрядку дати, можна посміятись. Воно таке ще наших років”.
Протягом року жінка прочитала близько двадцяти книг. Попри любов до української класики, вибір у бібліотеці невеликий. “Хотілося б такого для душі. Як ми в селі — щось сільське. Про Україну, її історію. Воно писалося, тоді зовсім не така історія була, яку хотілося б тепер би її почитати”, — додає Марія.
Людмила Дернова, колишня вчителька молодших класів, приходить сюди за книгами для онучки. Вона радить: читання — як чистка зубів, щодня.
“Я свою онуку, яка пішла у перший клас, питаю: ‘Ти читала?’. Вона мовчить. ‘А зуби чистила?’ — ‘Чистила’. Так-от, кажу: ‘Уяви, читати – як зуби чистить: кожного дня'”.
Діти теж активно відвідують бібліотеку. “Ми тут сидимо, бачимо, як діти швендяють туди-сюди. Вони зацікавлені, щоб бібліотека працювала”, — розповідає Людмила.
Крім бюджету громади, книги надходять від доброчинців та видавництв. Оксана Красюк зазначає:
“Це теж подаровані книги. Ми писали заявку і тут польські письменники видані українською мовою. Теж доволі цікаві, актуальні”.
Державні та обласні програми також допомагають бібліотекам. Людмила Посипайко, завідувачка відділу формування фондом Черкаської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тараса Шевченка, пояснює:
“У цьому році за державною програмою «Мистецький конкурс культурно-мистецьких проєктів» на бібліотеки Черкаської області надійшло 4 369 примірників. На кожну бібліотеку — п’ять-сім книг. До воєнного стану приходило значно більше”.
За словами виконувачки обов’язків директора Українського інституту книги Олександри Коваль, лише половина територіальних громад виділяє кошти на закупівлю книг:
“За соціальними нормативами поповнення фондів має відбуватися на рівні п’яти відсотків на рік. Тобто, якщо в бібліотеці маленькій є тисяча томів, то 50 нових томів на рік має надходити. Навіть якщо виділити понад один мільярд з державного і місцевих бюджетів, то тоді на заміщення піде сто років. Ми намагаємось врегулювати, щоб книги були сучасні, а не просто лежали. Можливо, у 2027 вдасться дотриматися цих нормативів”.
Поповнення фондів, видалення російської літератури та дарунки від читачів — усе це створює новий культурний простір для сільських громад Черкащини. Бібліотека стає місцем не лише для читання, а й для спільного життя та навчання.
Коментарі