Автор Діана Козир, черкащанка, яка поєднала науку, традиції та мистецтво, перетворила виготовлення дідухів на справжнє покликання. Її захоплення українськими звичаями стало частиною щоденного життя, яке вона активно популяризує, відроджуючи одну з найбільших народних традицій — створення дідухів. Це не лише ритуал, а й символ достатку, який вносить у домівки відчуття глибокого зв’язку з предками.
Діана Козир почала виготовляти дідухи після того, як глибше занурилася у вивчення українських традицій. Вона — філологиня та журналістка, і її інтерес до народних обрядів зумовлений бажанням зрозуміти і передати глибину цих традицій. «Я досліджую українські звичаї, їх значення, а потім вирішила створювати дідухів. Я зрозуміла, як це важливо, і мені хотілося дарувати радість людям», — розповідає майстриня.
Традиції святкування, зокрема на Різдво, мають глибоке коріння в родині Діани. Вона згадує, що вже з дитинства дотримувалася обрядів, які потім стали частиною її життя. «У нас на Різдво завжди була кутя, ми з родиною співали колядки, святкували Великдень, ходили писанки святити. Ці традиції залишились у нашій родині, і зараз ми намагаємося їх передавати далі», — говорить вона.
Історія дідуха, як символу врожаю, розпочалась ще під час обжинків, коли останній сніп жита став сакральним оберегом. «Дідух — це талісман достатку, його ставили до нового року, а після свят його обмолочували. Вважалося, що він приносить щедрий врожай і забезпечує родину», — пояснює майстриня. Крім того, дідух має тісний зв’язок з культами предків, його виготовлення і збереження на столі під час свят допомагає зберегти зв’язок з родом.
«Цей ритуал має глибоке значення. Зерно з дідуха змішували з посівним матеріалом і засівали його навесні. Це символізувало зв’язок з нашими пращурами», — розповідає Діана Козир.
Виготовлення дідухів стало для Діани не лише мистецьким процесом, але й формою арттерапії. «Це певного роду психотерапія. Монотонні рухи в процесі створення дідуха допомагають розслабитись і відволіктись від щоденних турбот», — пояснює вона. Таким чином, поєднання традицій і творчості стає важливою частиною її життя.
Діана Козир активно пропагує українську культуру не тільки через свої вироби, а й у щоденному житті. Вона стверджує, що український стиль, хоч і змінився за часів Радянського Союзу, все одно має бути частиною сучасної культури. «Українське може бути стильним, сучасним і красивим. Ми повинні зберігати автентичні традиції, але й адаптувати їх під нові реалії», — говорить майстриня.
Окрім виготовлення дідухів, Діана Козир займається також виготовленням свічок за старовинними рецептами. «Свічка — це символ зв’язку з Богом. Вона горить під час святої вечері, символізуючи наші молитви і запрошення душ пращурів», — додає вона.
Діана мріє продовжити вивчення традицій Черкащини, зокрема провести дослідження, подібне до роботи Агатангела Кримського. Вона хоче відвідати 30 сіл Черкащини, описаних ученим, і порівняти, як збереглися традиції за останні сто років. «Це надзвичайно цікаво і важливо, адже таких досліджень зараз дуже мало», — розповідає майстриня.
Для Діани Козир виготовлення дідухів і вивчення традицій — це не просто хобі, а справжня місія, мета якої — не лише зберегти культуру, а й принести її в сучасне життя. У своїй роботі вона об’єднує науку, мистецтво і духовність, створюючи те, що має потужне значення не тільки для її родини, а й для всієї країни.
Коментарі