Автор Весняна посівна кампанія 2026 року на Черкащині проходить у безпрецедентно складних умовах – через регулярні сигнали повітряної небезпеки сільськогосподарська техніка змушена простоювати. Головною причиною зупинок стає відключення навігаційних систем, без яких сучасне точне землеробство стає технічно неможливим до самого моменту відбою.
Про специфіку роботи під час війни розповів Сергій Карий, який обіймає посаду агронома на приватному підприємстві в селі Крупське. Фахівець наголошує, що кожна загроза з неба – це не лише втрачені години, а й необхідність проведення додаткових технологічних перевірок обладнання перед кожним поновленням робіт у полі.
Попри всі виклики, аграрії тримають стрій і виходять на зміну вже о шостій ранку, намагаючись максимально ефективно використати кожне “вікно” тиші. Тракторист Андрій Крисанов зазначає, що хоча місцевий чорнозем є досить важким для обробки, стабільна погода дозволяє проводити передпосівну культивацію та якісно готувати ґрунт.
“Земля – чорнозем, важкувата, звичайно, але обробляємо. Погода дає, трохи наче налагодилося. А так робимо передпосівний обробіток ґрунту. Це культивація”.
Наразі триває активний висів кукурудзи, при якому оброблене насіння закладається у борозни разом із мінеральними добривами. Механізатор Анатолій Московченко підтверджує, що логістичні процеси завантаження та транспортування працюють швидко, проте темпи сівби суттєво гальмуються через частоту повітряних загроз.
“Ми привозимо, завантажуємо, відвозимо. Але тривоги не дають багато сіяти. Повітряні постійно. Ну, ждем”.
Ризик раптової зупинки супроводжує трактористів протягом усієї зміни. За словами Миколи Чорнявського, система навігації реагує на оголошення небезпеки майже миттєво, що призводить до скорочення продуктивності посівної кампанії фактично вдвічі порівняно з мирним часом.
“За пів хвилини поки оголосять тривогу, відключає все і ми стоїмо”.
Через постійні збої в роботі електронного обладнання агрономам доводиться повертатися до традиційних методів контролю за допомогою лопати. Сергій Карий змушений власноруч перевіряти борозни, адже коли сигнали навігації глушаться, електроніка перестає адекватно відображати густоту посіву, хоча глибина закладання насіння залишається незмінною.
“Перевіряємо сівалку, тому що в ній електронне обладнання. А через тривоги сигнали глушаться – він не бачить потім, що вона робить. Тому нам доводиться перевіряти. Глибина – це раз. Глибина на тривогу не впливає, а густота посіву – тільки так”.
Паралельно з кукурудзою в області стартував посів соняшника, для якого навіть невеликі дощі не стали критичною перешкодою. Тракторист Олександр Гринь розповів, що сучасні сівалки успішно справляються з вологим ґрунтом, а робота наразі зосереджена на невеликих ділянках площею від 45 до 60 гектарів.
“Земля після дощу була трохи сирувата, але сівалки більш-менш не забивалися і почали сіяти нормально. Більшість зараз переїжджає з поля на поле, невеликі поля. Ну, по 50 гектарів, 45, 60 десь так”.
Цьогорічний старт робіт відбувся 14 квітня, що повністю відповідає оптимальним агротехнічним строкам. Агроном Сергій Карий запевняє, що попри всі зовнішні чинники, ґрунт уже достатньо прогрівся, а відсутність надмірних опадів створює належні умови для закладання майбутнього врожаю.
“Почали ми сіяти у вівторок, це було 14 квітня. В принципі, за строками – це оптимальні, що для кукурудзи, що для соняшника. Тобто, ґрунт прогрітий, опадів значних немає. Є всі умови для того, щоб сіяти”.
Однак весна 2026 року залишається холодною, що додає аграріям нових приводів для хвилювання. Якщо соняшник демонструє вищу стійкість до низьких температур, то теплолюбна кукурудза потребує прогріву землі до 8-10 градусів, тому стійкість сходів перед можливими приморозками залишається під питанням.
“Соняшник більш холодостійкий, йому не так критично. Але все одно, залежно від того, який мороз. А кукурудза, то вона теплолюбива. Для кукурудзи температура ґрунту повинна бути 8–10 градусів. А для соняшника це 6–8”.
Загальну координацію робіт у регіоні підтвердив очільник Черкаської ОВА Ігор Табурець, зазначивши, що кампанія рухається за планом. На сьогоднішній день аграрії вже встигли засіяти 36 тисяч гектарів ранніх зернових та зернобобових, а також активно нарощують площі під технічні культури.
“За планом аграріїв засіяти в цьому році понад 417 тисяч гектарів зерновими, зернобобовими культурами. Близько 397 тисяч гектарів буде засіяно технічними культурами, їх ми в цьому році дещо збільшили. Ми засіяли саме зерновими озимими культурами близько 216 тисяч гектарів, і ще 50 тисяч гектарів нас засіяно саме під озимий ріпак”.
Коментарі