Автор Для багатьох мешканців Черкащини вирощування овочів і фруктів стало не просто літнім заняттям, а стабільним джерелом прибутку. Одні реалізують урожай зі своїх городів, інші створюють тепличні господарства й користуються державною підтримкою. Як перетворити кілька соток на прибуткову справу та знайти кошти на розвиток – розповідає Суспільне.
Жителька села біля Черкас Раїса Ковтун на власній ділянці вирощує різні сорти полуниці. За її словами, цим займається вже третій рік і реалізує ягоди покупцям із навколишніх сіл і міста.
«Полуниця різних сортів, яку я вирощую вже третій рік і продаю людям, які приїжджають до мене із Сагунівки, зі Слободи, із Черкас. Цьогоріч я полуницю гарно продала, та й можна сказати, що на зиму вже, як то кажуть, на опалення собі заробила».
Ще одна мешканка області, Світлана Рідченко, зібрала цього року 280 кілограмів цибулі, з яких 170 планує реалізувати. Вона пояснила, що частину врожаю завжди продає, а виручені кошти вкладає у власне господарство.
«Для себе ми в цьому році посадили цибулю, картоплю, трішки моркви. Після цибулі плануємо посадити полуницю. Залишок стараємося продати своїм знайомим. У нас є групи в соцмережах, в яких ми можемо викладати товар, не всі в селі займаються вирощуванням овочів чи фруктів».
Як зазначив директор комунального підприємства «Черкаські ринки» Тарас Кібало, більшість селян реалізують власну продукцію на гуртових майданчиках або ярмарках. За його словами, робота ярмарків організована через мобільні касові апарати, які під’єднані до податкової системи.
«Вони стоять на території ярмарку, приходить касир комунального підприємства, який оформлює на роботу з касовим апаратом — це мобільний касовий апарат, підв’язаний до системи податкової. Як тільки вибивається касовий чек за здійснення ярмаркових послуг, віддається реалізатору або товаровиробнику продукції, за що реалізатор вносить сплату. Це складає 38 гривень за квадратний метр в день».
Тарас Кібало додав, що фермерські ярмарки функціонують увесь рік. Продавці змінюють асортимент залежно від сезону – від перших весняних ягід до зимових солінь.
«От продавець розпочав з полуниці, це перша ягода, яку ми всі чекаємо навесні, потім після полуниці — малина, смородина, перші огірки, молода капуста, помідори. Завершує цей весь циклічний сезон огірки, помідори, бо ціна на них низька, вони у всіх є. Люди у нас в Черкасах теж займаються солінням…»
Щоб продавати вирощені овочі та фрукти, потрібно отримати довідку від сільської ради про наявність земельної ділянки. За словами начальника управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Черкаській області Володимира Жавріда, для селян передбачена спрощена система оподаткування.
«По продукції рослинництва: якщо фізична особа здійснює продаж надлишків власновирощеної продукції рослинництва, то такі доходи не оподатковуються, якщо сукупно за рік не перевищують 12 мінімальних заробітних плат. Станом на 1 січня 2025 року мінімальна зарплата становить вісім тисяч гривень, то це — 96 тисяч гривень. Тобто до 96 тисяч гривень фізична особа може продавати власновирощену продукцію на своїх власних земельних ділянках без оподаткування…»
Посадовець також пояснив, що при перевищенні цього ліміту потрібно задекларувати дохід і сплатити податок у розмірі 18% та 1,5% військового збору. Якщо ж продаж урожаю є основним видом діяльності, можна зареєструватися як фізична особа-підприємець.
«Для другої групи платників Єдиного податку це обмеження складає 6,7 мільйона гривень на рік. Для третьої групи — 9,3 мільйона гривень із залишком».
Керівник фонду часткового гарантування кредитів сільському господарству Олег Приходько зауважив, що невеликим господарствам із землею до 500 гектарів часто складно отримати банківські позики. Фонд, за його словами, може надати гарантію на частину суми для збільшення шансів отримати кредит.
«Позичальник може звернутися за мільйоном гривень, наприклад, кредиту, банк йому погодить і в межах цього мільйону до 50% застави або потенційної застави, яку б він вимагав від позичальника, використовує нашу гарантію…»
Колишній військовослужбовець Василь Коцюбайло після служби у ЗСУ розвинув тепличне господарство. Раніше мав три невеликі дерев’яні теплиці, а нині – 20 діючих і ще 12 у процесі будівництва. Для розвитку бізнесу він отримав державний грант у розмірі семи мільйонів гривень.
«На розвиток тепличного комплексу подався в Міністерство агрополітики і отримав державний грант на сім мільйонів гривень. На землі 2,9 гектара, теплиці на сьогодні — 20 чинних і 12 добудовуються. Загалом буде 32 теплиці…»
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Андрій Телюпа наголосив, що держава створює систему програм підтримки для фермерів – від мікрогрантів на відкриття справи до фінансування переробки продукції. За його словами, такі ініціативи дозволяють аграріям не лише вирощувати урожай, а й розвивати власне виробництво.
«Для початківців у нас є програми мікрогрантів на власну справу, де можна до одного мільйона гривень отримати грошей на відкриття власної справи… Загалом позиція Мінекономіки — це максимально підтримувати розвиток агропереробки з більшою високою доданою вартістю…»
Коментарі