Працює після дощу і сам рахує гектари – як агродрон змінює роботу фермерів на Черкащині

Понад 50 гектарів за день – і жодного колеса на полі. Там, де трактор застрягне після дощу, у повітря піднімається дрон і продовжує роботу без пауз.

У господарстві в селі Носачів на Черкащині фермер Роман Косенко вже зробив ставку на агродрон. Каже, це не просто технологічна новинка, а інструмент, який у воєнний час допомагає втримати темп і скоротити витрати. Менше людей у полі, менше пального, більше контролю над процесом.

Перед вильотом апарат заправляють водою та добривами. Далі він працює по озимій пшениці та ріпаку, підживлюючи посіви. Навіть весняні приморозки, за словами аграрія, не є критичною проблемою – дроном можна оперативно підтримати рослини і зменшити стрес від холоду.

Налаштування займають лічені хвилини. Оператор задає параметри, коригує карту поля – і далі машина діє самостійно. Вона «бачить» межі ділянки, тримається маршруту і не потребує постійного втручання.

“Посадимо дрон, відредагуємо карту, «заб’ємо» налаштування поля, з яким ми будемо працювати. І вже він сам в автоматичному режимі піде працювати за нашими параметрами”.

Економіка тут проста. Один такий апарат фактично заміняє двох працівників і не спалює жодного літра дизелю. До того ж він не пошкоджує посіви і не ущільнює ґрунт, як важка техніка.

Є й інші переваги. Дрон може працювати там, де техніка безсила – у густих посівах або на перезволожених ділянках. Після дощу, коли поле ще не придатне для трактора, обробка не зупиняється. А ще – повна цифрова фіксація: система показує, скільки гектарів оброблено, яку норму внесено і з якою швидкістю виконувалась робота.

Втім, не все залежить від техніки. Погодні умови залишаються критичними. Вітер, температура і навіть рекомендації виробників пестицидів – усе це доводиться враховувати перед кожним вильотом, щоб не нашкодити посівам.

Є і суто воєнні обмеження. Під час повітряних тривог дрони не запускають. Додатковою проблемою стають засоби радіоелектронної боротьби, які можуть глушити сигнал супутникової навігації.

“Нині робота РЕБів, робота з відключення сигналу супутника, який використовує дрон – найбільший недолік для його роботи. Але виробники агродронів працюють над удосконаленням системи зв’язку між оператором і самим дроном”.

Попри це, агродрони вже виконують не лише механічну роботу. Вони створюють карти полів, аналізують стан рослин і допомагають помітити проблеми ще до того, як їх видно неозброєним оком. Для фермерів це означає одне – рішення можна приймати швидше, ніж зміниться ситуація на полі.