Автор Черкащанка Юлія Буланова-Полтавець перетворила дитячі спогади на унікальне мистецтво. Колись її прабабуся власноруч створювала для неї ляльки-мотанки, а рік тому майстриня вирішила переосмислити цей сакральний образ, надавши йому форми вишуканого аксесуара. За цей короткий час світ побачили вже понад сорок авторських брошок.
Для Юлії її вироби – це не просто прикраси, а справжнє втілення жіночої сили. Вона зізналася Суспільному, що кожна деталь несе в собі глибокий зміст захисту та підтримки для майбутньої власниці.
Майстриня називає свої роботи брошками-оберегами. Вона щиро вірить, що такі речі здатні додавати жінкам впевненості у власних силах.
“Це брошки-обереги, брошки-мотанки. Не просто брошки, тому що вони несуть собі захист. Я їх так і створюю, щоб це було більше як захист кожній жінці, впевненість в собі, кому не вистачає”.
Технічний процес створення починався з простих кроків. Юлія шукала натхнення у мережі, експериментуючи з формами та матеріалами.
“Починала я з того, що просто роздрукувала з інтернету картинку мотанки, вирізала звідти голову, переносила її на картон, вирізала, переносила на тканину. І далі наповнювала це все синтепоном”.
Головним духовним орієнтиром для майстрині залишається прабабуся. Саме вона заклала той образ, який Юлія згодом наповнила власною “магічною частинкою”.
“Ще маленькою мені прабабуся робила свої мотанки. Дома складала тканини, робила мені лялечок.І от якось воно з того часу, все одно оцей образ, він мене ніколи не покидав. Але мені хотілося все-таки оцю якусь магічну частинку внести. Що голову я сама створюю, своїми руками”.
Кожна брошка виготовляється або на подарунок, або під індивідуальне замовлення. Юлія акцентує на яскравості кольорів та хрестиках на обличчі мотанок, вбачаючи у цьому зв’язок із силою роду.
“Я створюю так, щоб цей хрестик був максимально яскравий, щоб кольори доповнювали і підкреслювали. Створюючи мотанки, я завжди думаю про те, наскільки я переймаюся жінками, наскільки я захоплююся ними. Якось так, що сила жінки — у всьому. Сила роду — це сила жінки, в першу чергу”.
Робота над прикрасами стала для черкащанки найкращим способом емоційного розвантаження. Це процес, який не виснажує, а навпаки – дарує внутрішній спокій.
“Буває таке, що, наприклад, відчуваю, що хочеться відпочити. Але, насправді, відпочити від відпочинку, тому що коли їх роблю, я відпочиваю. Створюючи їх, я спокою набуваю. Я її створюю для захисту, але й тим самим я себе ніби заряджаю”.
Серійного виробництва тут немає, адже Юлія прагне до абсолютної унікальності кожного виробу. Вона підкреслює, що навіть схожі за гамою брошки завжди відрізнятимуться одна від одної.
“Кожна з них — особлива, відрізняється від іншої. Навіть якщо вони, можливо, по кольорам схожі, все одно вони будуть різні. Єдина брошка, яку я переробляла сто відсотків, це моя”.
Створюючи аксесуар, майстриня подумки формує побажання для жінки, яка його носитиме. Для неї мотанка – це важливий елемент коду нації, за яким українку можна впізнати миттєво.
“Все, що хочеться побажати жінці, оці думки, я вкладаю, створюючи саме таку брошку. Я вважаю, що наша мотанка — це дуже особливий персонаж. Тому мені здається, що саме код нації нашої, можливо, навіть і в цьому. Маючи на грудях на собі мотанку, відразу зрозуміло, що це за жінка”.
Коментарі