Автор Черкаські аграрії активно борються за державні субсидії для підтримки тваринництва. Лише за кілька днів прийому документів фермери області подали 206 заявок. Загальна сума запитів на утримання корів сягнула 12 мільйонів гривень. Це перевищує минулорічні показники, коли за допомогою звернулися 190 господарств. Про це повідомив Анатолій Сіренко, керівник обласного відділення фонду підтримки фермерів.
Цьогоріч попит виявився ажіотажним. Реєстрацію заявок у Державному аграрному реєстрі відкрили 7 квітня. Проте вже 9 квітня процес довелося поставити на паузу. Міністерство повідомило про вичерпання лімітів через величезну кількість охочих. Наразі бюджетні кошти зарезервовані за першими заявниками.
Для отримання виплат існують чіткі критерії. У 2026 році держава виплачує по сім тисяч гривень на одну корову. Програма розрахована на господарства, що мають від 3 до 100 голів. Також підтримку отримують власники овець та кіз. Їм нараховують по дві тисячі гривень за тварину при поголів’ї від 5 до 500 одиниць.
Суворі вимоги та щоденна праця сільських господарів
Надія Корпай із села Білозір’я утримує десять корів. Вона розповідає, що головною умовою є наявність ветеринарного паспорта. У документі мають бути відмітки про всі необхідні щеплення. Без офіційної реєстрації кожної тварини та фіксації її віку отримати допомогу неможливо.
“У кожної нашої корівки є паспорти, без яких ми не могли б отримати від держави дотацію. Тут зазначена кожна корівка, якого року народження, хвороби від яких вакциновані вони”.
Життя фермерів підпорядковане суворому графіку. Подружжя Корпай розпочинає роботу о четвертій ранку. День минає у постійних клопотах: годівля, чищення та доїння. Робочий день закінчується лише о десятій вечора. Це важка фізична праця без вихідних.
Найважчим етапом пані Надія називає заготівлю кормів. Щороку родині потрібно підготувати мінімум дві тисячі тюків сіна. Кожен такий тюк важить близько 25 кілограмів. Окрім цього, фермери власноруч вирощують буряк на 15 сотках, а також закуповують кукурудзу, макуху та висівки.
“Дуже клопітка робота, з усього тваринництва, що є, дуже клопітка робота — це сіно. Його заготовити тепер дуже-дуже важко, немає працівників, немає помічників. Корм, кукуруза, пшениця, висівки, макуха, буряк. Буряк сіємо 15 соток на свої голови. Полемо, доглядаємо і потім збираємо”.
Державні гроші родина планує витратити на корми. Це суттєва допомога для покриття витрат на сіно. Пані Надія зізнається, що виплати дозволяють господарству залишатися на плаву. Для них це реальна можливість здешевити утримання худоби.
“У цьому році теж з’явилася така можливість, то ми подали заявку, оформили, зареєстрували, що можна буде ці гроші хоч би витратити на заготівлю сіна. Хоч трошки поміч”.
Ситуація з тваринництвом у селах залишається непростою. Кількість худоби в Білозір’ї стрімко скорочується. Раніше на одній вулиці налічували до 80 голів, а зараз лишилося близько 25. Молодь обирає роботу в інших сферах, а літнім людям стає важко доглядати тварин.
Родина Корпай реалізує молоко безпосередньо в селі. Вони не виїжджають на ринки, а працюють з місцевими покупцями. Такий формат дозволяє їм зберігати стабільність. Проте без державної підтримки розвивати таку справу було б значно складніше.
За інформацією профільного міністерства, зараз триває обробка документів. Це була лише перша хвиля реєстрації. Після перевірок фахівці визначать залишок бюджетних коштів. Якщо ресурси залишаться, влада оголосить про старт другого етапу прийому заявок для аграріїв.
Коментарі