Автор Чорнобаївський районний суд поставив крапку у суперечці між екологічною інспекцією та місцевим жителем, якого звинувачували у браконьєрстві. Попри те, що з моменту інциденту минуло три роки, державні органи так і не змогли довести провину чоловіка в судовому порядку. У результаті позов про стягнення компенсації за завдані природі збитки був повністю відхилений.
Історія розпочалася ще у січні 2022 року на території Сулинського ландшафтного заказника. Поблизу села Кліщенці екологи затримали чоловіка, який за допомогою мисинових сіток встиг виловити 46 лящів та 31 карася. Тоді підозрюваний навіть підписав адміністративний протокол, зазначивши, що згоден із претензіями. Однак, коли у 2025 році справа дійшла до вимоги сплатити 24 тисячі гривень, Феміда стала на бік громадянина.
Своє рішення орган правосуддя мотивував суттєвими прогалинами у доказовій базі, яку підготувала інспекція. Виявилося, що одного лише протоколу недостатньо для визнання людини винною. Під час розгляду було встановлено наступне:
- У матеріалах відсутнє попереднє рішення суду, яке б офіційно підтверджувало винуватість чоловіка у вчиненні адмінправопорушення.
- Підпис відповідача під протоколом не є беззаперечним доказом, якщо обставини не підкріплені іншими свідченнями.
- Екологи не надали відомостей про те, що сталося з конфіскованими сітками та самою рибою після затримання.
- Сам відповідач процес ігнорував – він не з’явився на засідання та не надавав жодних пояснень.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути розцінений достатнім доказом, оскільки він не є самостійним беззаперечним підтвердженням вини, а викладені у ньому обставини повинні бути перевірені за допомогою інших матеріалів.
Це рішення ще не є остаточним, адже Екологічна інспекція має право подати апеляцію. Проте наразі цей кейс слугує наочним прикладом того, що процесуальні помилки та відсутність судового вердикту про вину роблять безсилою будь – яку спробу стягнути кошти на користь держави, навіть через роки після події.
Коментарі