Автор Додатковий дохід, легше транспортування та збільшені терміни зберігання є ключовими перевагами агропереробки, вважає директор Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” Юрій Лупенко. Він пояснює, що це дозволяє ефективніше використовувати сировину.
Зі слів заступника Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Андрія Телюпи, державна політика спрямована на розвиток переробки з вищою доданою вартістю, щоб аграрії отримували прибуток не лише від сировинного експорту, а й від продажу більш цінних продуктів.
Власне господарство як джерело сировини
Раніше ягоди потрібно було реалізовувати протягом кількох днів до псування. Втім, вони можуть стати основою для джему, пастили або цукатів, розповіла черкащанка Валентина Демиденко, яка почала виробляти пастилу, щоб ефективно використовувати урожай свого саду.
“Коли ми посадили свій сад і він почав давати врожай, його потрібно було дівати кудись. Я здебільшого перебиваю в пюре і заморожую, бо попит на пастилу є взимку, коли фруктів і ягід недостатньо. Роблю абсолютно з усього: яблука, груші, сливи, персики, абрикоси. У мене 20 видів пастили. Допомагає працювати дегідратор і блендер”.
Продукція домашнього виробництва купується і за кордоном – у Польщі, Іспанії, Італії, Хорватії, Данії та США.
Рослинництво та ніші
У переробній галузі України бум розпочався у 2022 році, зазначив агроексперт Вадим Скрипник. Через логістичні проблеми після початку повномасштабного вторгнення фермери змушені були шукати альтернативи – хтось облаштував цехи для круп, хтось олійні міні-заводи, а хтось вирощує нішеві культури.
За словами Скрипника, нішева продукція обмежена ринком збуту і часто потребує сертифікації для преміальних ринків ЄС. У випадку переробки пшениці, кукурудзи або соняшнику на олію, обмеження стосуються лише обсягу інвестицій.
Традиційними нішевими культурами називають гречку, сочевицю, бобові, горіхи, лохину та чорну смородину. Спостерігається також зростання зацікавленості до прянощів, ефіроолійних і лікарських рослин.
Досвід черкаських підприємців
Фермер Юрій Марчук вирощує коноплі та проводить первинну переробку. З костриці виготовляють будівельні блоки, МДФ, ДСП, пелети та інші продукти, орієнтуючись на експорт, пояснив він.
“Попиту такого, як ми хочемо, наразі немає, але він з’явиться. Планую зробити господарство насіннєвим для конопель, бо багато людей захочуть її сіяти, а для цього потрібне насіння”.
Щодо переробки тваринної продукції, високий потенціал мають вівчарство та козівництво, зазначив Лупенко. Це не лише прибутково, а й збільшує пропозицію нішевої продукції на ринку.
Власниця козиної ферми Анна Крилова розповіла, що переїхала в село з трьома козами, а нині має сім. Молоко переробляють на сир у сироварні, облаштованій у літній кухні; щоденний обсяг – 16 літрів.
Державна підтримка та гранти
Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Андрій Телюпа пояснив, що підтримка держави сприяє збільшенню доходів бізнесу, кращим зарплатам і більшим надходженням до бюджету.
“Є програма «Гранти на розвиток переробних підприємств». Вона дозволяє отримати до восьми мільйонів гривень на придбання або модернізацію обладнання. Фінансування на умовах 50 на 50, а для прифронтових регіонів – 80 на 20”.
Переробне підприємство Дмитра Громенка обробляє кукурудзу на різні види крупи, борошно, зародок та висівку. Обсяг переробки – 2-2,5 тисячі тонн на місяць. Грант дозволив розширити потужності та створити робочі місця.
Кооперація та європейський досвід
Агроексперт Вадим Скрипник зазначив, що європейські фермери виходять на великі ринки тільки через кооперацію, об’єднуючи ресурси та створюючи спільні виробничі потужності.
Директор кооперативу Юрій Стоянов розповів, що об’єднання мешканців дозволило власними силами виконувати роботи з обробітку полів, придбання техніки та вирощування культур. Кооператив створено у 2018 році, стратегія розвитку включає фруктові, овочеві та сушильні проекти, з активним пошуком грантових та кредитних програм.
Керівник напряму харчової та аграрної промисловості Deloitte Ukraine Ярослав Серпутько вважає, що потенціал України для збільшення частки агропереробки значний. Фокус при цьому робиться на зовнішні ринки, оскільки внутрішній попит обмежений.
Вадим Скрипник додав, що інвестиції у переробку починають окуповуватися швидко. Невелике виробництво може стати прибутковим вже за рік, а великий бізнес завжди починається з малого за правильного підходу та виконавців.
Коментарі